Обзоры
Статьи
Видео
Фото
Проекты
Опубликовано: 23-08-2016 17:29 / Категория: Видео / Просмотров: 318

За крок до п’єдесталу

Українських байдарочниць небезпідставно вважали претендентами на медалі, але фініші принесли лише місця в квартеті найсильніших. Високий рівень підтверджено, але набирає обертів "розбір польотів", чому не вдалося взяти нагороди? Деякі причини - зовсім не спортивні.

Байдарочниці збірної України Анастасія ТОДОРОВА, яка розпочинала свій спортивний шлях у Білгороді-Дністровському, її напарниця по "двійці" Інна ГРИЩУН та Світлана АХАДОВА в інтерв’ю відомому журналісту Олександру Гливинському розповіли, чому вони посіли четверті місця на Олімпійських іграх, зокрема про те, як Мінмолодьспорт формувало олімпійський екіпаж байдарки-четвірки.

ЗАГАЛЬНА КАРТИНА

- Дівчата, ви зупинилися на крок від «бронзи». Напевно, вже проаналізували, чому не вдалося піднятися на п’єдестал?

Анастасія ТОДОРОВА: - У нас немає тренера.

Інна ГРИЩУН: - Тренер - це найголовніше для спортсмена. У нас його немає. За це можна «подякувати» всім чиновникам, які постаралися його забрати. І наша команда розвалилася. Звичайно ми раді, що ми в Ріо. Одного кроку нам не вистачило, що в «двійці», що в «четвірці». Багато хто з наших спортсменів, зокрема Юра Чебан, ті, хто знав, як йшла наша підготовка, в один голос сказали: «В цьому результаті винний головний тренер збірної та Мінмолодьспорт». Нас тягали по різним зібранням, де нас викручували, вимотували, вичавлювали, як лимон. Тобто зробили все, щоб ми не здобули тут медаль.

- Чому вони так зробили? Просто через непрофесійне ставлення не змогли оцінити, що саме необхідно?

Анастасія ТОДОРОВА: - Розпочнемо з того, що у нас є команда, яка створилася три роки тому, команда, завдяки якій у нас є результат: медалі чемпіонатів світу та Європи, перемога у «двійці» на етапі Кубку світу, та ж олімпійська ліцензія, яка завойована на минулорічному чемпіонаті світу, різноманітні міжнародні медалі, здобуті за цей час. Мабуть, коли саме ми взяли ліцензію, коли у нас є гарна команда, Мінмолодьспорт і головний тренер збірної Олексій Мотов вирішили, напевно, що це їхні заслуги. Люди із Міністерства, які сидять по своїх кабінетах та дивляться на нас тільки по телевізору, вирішили, яким буде склад четвірки, яка команда поїде на Олімпійські ігри.

ПІДГОТОВКА БЕЗ ТРЕНЕРА

Хотілось би нагадати, що останній збір в Португалії ми провели без свого тренера (Олексія Семикіна, який готував екіпаж упродовж останніх років), не в повному складі. Марія Повх тренувалася з Пашею Алтуховим, а ми втрьох тренувалися окремо. Олексій Володимирович на початку збору сказав нам: «Я не радий, що так трапилося, ви не раді, що так трапилося. У вас є план підготовки. Тож, як буде, так буде. Працюйте. Я до вас лізти не буду». Тож на зборі тренувалися самі. Можна сказати, на телефоні.

- На телефоні?

- Так, з Олексієм Івановичем Семикіним - тренером, який нас готував. Він давав нам поради телефоном.

- Зрозуміло, що сам поїхати він не міг, адже це дорого, до того ж в нього є робота…

- Так. Звісно, після бійки кулаками не машуть. Але, якщо проаналізувати, можемо сказати: «Ми зробили все, що було в наших силах». Ми пройшли довгий шлях, важкий шлях. Є чимало людей за нами, які допомагали, всіляко підтримували. Велика вдячність їм за те. Дуже шкода, що у нас немає медалі.

Інна ГРИЩУН: - Медалі є, але вони «дерев’яні» (з посмішкою).

Анастасія ТОДОРОВА: - Нам зовсім трохи не вистачило. Ми не хочемо нікого звинувачувати, але тут очевидно, що головний тренер збірної та Мінмолодьспорт зробили все, щоб не було медалі саме у нас.

ВИРІШЕННЯ ГОЛОВНОГО ПИТАННЯ

- Як ви вважаєте, чому так було зроблено, адже в України небагато медалей на цих Іграх?

- Вся проблема в грошах. На жаль, гроші вирішують все. Хто хороший, хто поганий, хто сильніше, а хто слабше. Тренер, який нас готував, говорить: «Повинен бути цей екіпаж - екіпаж, який може завоювати медаль на Олімпійських іграх». А в Мінмолодьспорті говорять: «Ні-і-і».

Інна ГРИЩУН: - Жданов (голова Мінмолодьспорту) нам сказав: «Або ви погоджуєтеся на той склад, що ми пропонуємо, або ви взагалі не поїдете на Олімпійські ігри».

Анастасія ТОДОРОВА: - Нас тримали в напрузі до самого від’їзду. Шантажували, говорячи: «Якщо ви не підпишете контракт, де говориться, що ви не можете виступати за іншу країну упродовж трьох років, ви не поїдете на Олімпіаду».

Ми психологічно були подавлені, коли поруч з нами на зборі в Португалії були дві запасні, які незрозуміло з яких причини там знаходилися. Ще говорили: «Якщо не підпишете контракт, у вас допінг знайдуть» (напередодні розмови, яка згадується, у спортсменок взяли проби на допінг). Ми просто зобов’язані це сказати, тому що вже не можемо мовчати.

- Ви говорите, що склад «четвірки» був не оптимальним. А хто саме мав бути четвертим?

Інна ГРИЩУН: - Загребною повинна бути Марія Кічасова. Розумієте, ми в човні відчуваємо, як нам краще.

Анастасія ТОДОРОВА: - Чиновники це не відчувають, це не відчувають люди, які сидять в Міністерстві.

Інна ГРИЩУН: - Вони сидять в Міністерстві, дивляться в свої папірці і думають, що вони боги: «Нам захотілося, і буде так. Ми скажемо, і вони послухають». У нас не було вибору їх не послухати, адже ми могли взагалі не поїхати на Олімпіаду.

Світлана АХАДОВА: - Їм було байдуже, хто буде сидіти в «четвірці», головне, щоб загребала Марія Повх. Але я все одно хотіла б ще подякувати Олексію Семикіну, який вірив у нас, який, коли вирішувався склад збірної, повірив особисто в мене. За це я йому дуже вдячна.

Інна ГРИЩУН: - Виникає ще одне питання. Чому ми з Настею, коли приїхали на Ігри, ще заповнювали анкету, аби отримати акредитацію. Може, хтось розраховував, що нас тут не буде? Може, це і збіг обставин, хоча навряд чи.

ТРЕНЕР ТА ПОВХ

Анастасія ТОДОРОВА: - Є тренер - Олексій Семикін, який підготував «четвірку», тренер, завдяки якому ми взяли цю ліцензію, завдяки якому ми на Олімпійських іграх. Але, коли вирішувався остаточний склад, його ніхто не слухав.

Світлана АХАДОВА: - Його думку взагалі не врахували. Він підготував «четвірку», і він мав своє бачення на екіпаж. Його не те, що не слухали, його ігнорували. Не давали слова сказати. Чиновникам із Міністерства було видніше. Вони не слухали нікого. Ні нас чотирьох з Марією Кічасовою, ні тренера. Нікого. Крім, Марії Повх. Її слухали, і робили так, як вона хоче.

- У неї що, такий вплив?

- Не знаємо.

- Тож в екіпажі не було такого єднання, згуртованості, і вона була як окремий елемент в ньому?

Інна ГРИЩУН: - Так. Вона ще з осені відмовилася приїхати на збір, де знаходилася вся наша команда.

- Парадоксальна ситуація. Адже ми говоримо про команду, яка повинна бути злагодженою, одним цілим. Яке ж майбутнє у вашої «четвірки»?

- Ми ще не думали про це.

- Бачу - є трійка, але трійка не ходить в «четвірці»

- Так (під загальний сміх). Нажаль, такого виду програми немає. Була така думка, щоб ввести такий вид (посміхаються).

Інна ГРИЩУН: - Ми ще не можемо відійти від того, що у нас два четвертих місця.

Анастасія ТОДОРОВА: - Так, найбільш образливе - це «дерев’яна» медаль, а тут аж дві. Нагороди ж не дають за сумою двох дистанцій (сміються).

- Дівчата, тримайтеся. У вас є підтримка. Добре, що попри таку ситуацію, ви зберігаєте почуття гумору. Бажаємо, щоб ваші слова були почуті, щоб все змінилося на краще і через чотири роки все було б значне успішніше.

- Дякуємо вам.

За матеріалами Федерації каное України, НОК та особитого ютюб-каналу Олександра Гливинського

21-09-2017 11:30
Просмотров: 1736
16-07-2017 17:22
Просмотров: 2013
29-06-2017 15:47
Просмотров: 2468